Хто звільнений від перевірки володіння державною мовою на рівні A2

Для отримання постійного виду на проживання (pastāvīgās uzturēšanās atļauja) та статусу постійного мешканця Європейського Союзу (Eiropas Savienības pastāvīgā iedzīvotāja statuss) володіння державною мовою потрібно підтвердити щонайменше на базовому рівні, 2-го ступеня (A2). Це встановлює пункт 6 правил Кабінету міністрів від 8 березня 2022 року № 157 (Ministru kabineta noteikumi Nr. 157), і для обох статусів потрібний рівень той самий.

Утім, складати цю перевірку потрібно не всім. Правила передбачають дві окремі ситуації, які часто змішують в одну: звільнення — перевірку складати не треба взагалі — і замінний документ — перевірку замінює вже наявне посвідчення або документ про освіту. Правова підстава та документи, які треба подати, у кожному з цих випадків різні.

Шість ситуацій, у яких перевірку не складають

Пункт 7 правил № 157 перелічує випадки, коли перевірка володіння державною мовою (valsts valodas prasmes pārbaude) не складається:

1. Освіта латиською мовою. Особа у системі формальної освіти здобула основну, середню або вищу освіту латиською мовою.
2. Програма освіти національних меншин, завершена до 1 вересня 2025 року (mazākumtautību izglītības programma), разом зі складеним централізованим іспитом з латиської мови за 9-й клас. Ця підстава прив'язана до дати, і з переходом на навчання латиською мовою вона поступово втрачає практичне значення — коло осіб, до яких вона може стосуватися, більше не зростає.
3. Складений у Європейській школі іспит з латиської мови на бакалаврат.
4. Стан здоров'я — одне з обмежень функціонування або діагнозів, перелічених у додатку 2 до правил. Це підтверджує висновок лікаря фізикальної та реабілітаційної медицини або психіатра (бланк додатка 3), який пред'являють роботодавцю або посадовій особі міграційної установи.
5. Вік до 15 років.
6. Вік від 75 років.

Цей перелік — текст правил, а не рекомендація. Якщо ваша ситуація до нього не входить, перевірку доведеться складати — навіть якщо на практиці ви користуєтеся латиською мовою щодня.

Адаптована перевірка — це не звільнення, а інший порядок

Обмеження, згадані в додатку 2, не завжди означають повне звільнення. Пункт 9 правил передбачає, що особа з такими обмеженнями складає адаптовану перевірку. У такому разі, як встановлено пунктом 48, вимога позитивного результату стосується лише тих умінь, які фактично складалися.

Для решти залишається чинною загальна вимога: перевірка вважається складеною тільки тоді, коли оцінка з кожного вміння окремо — аудіювання, читання, письмо та говоріння — становить щонайменше 60 % від максимальної кількості балів, тобто щонайменше 9 балів із 15 у кожній частині. Бали між частинами не додаються: одне слабке вміння означає нескладену перевірку незалежно від решти трьох. Докладніше про це — у статті Скільки балів потрібно на перевірці A2.

Документи, які замінюють перевірку

Пункт 13 правил визначає, які документи приймають замість підтвердження володіння державною мовою. Тут ідеться не про звільнення — ідеться про те, що вміння вже підтверджене раніше і підтверджувати його вдруге не потрібно:

• раніше ухвалене рішення щодо перевірки володіння державною мовою;
• давніші посвідчення про володіння державною мовою (valsts valodas prasmes apliecība), ступені яких перераховуються в нинішні рівні за додатком 4 до правил;
• свідоцтво про основну освіту із записом про централізований іспит з латиської мови — відповідно до додатка 5;
• атестат про загальну середню освіту з відповідним записом — відповідно до додатка 6.

Якщо у вас є один із цих документів, перший крок — не запис на перевірку, а пред'явлення документа установі, яка розглядає вашу заяву.

Натуралізація: визнання працює лише в один бік

Тут є асиметрія, про яку варто знати. Пункт 58.² і пункт 69 перехідних положень Закону про імміграцію (Imigrācijas likuma pārejas noteikumi) передбачають, що підтвердженням опанування державної мови визнається і перевірка володіння державною мовою, складена у процесі натуралізації.

Норми у зворотний бік немає. Процес натуралізації відбувається за іншими правилами, з іншим форматом перевірки та іншим порядком оцінювання, і посвідчення рівня A2 його не замінює. Якщо ваша мета — громадянство, плануйте перевірку в межах натуралізації окремо.

Найчастіше непорозуміння: таблиця відсотків і рівнів

У публічному просторі ходить таблиця, в якій певні діапазони відсотків пов'язані з рівнями CEFR (A1, A2, B1 і так далі). Ця таблиця стосується перерахунку результату централізованого шкільного іспиту — це саме той механізм, на який посилаються додатки 5 і 6 правил, коли оцінку шкільного атестата пов'язують із рівнем володіння мовою.

Це не спосіб оцінювання перевірки володіння державною мовою для дорослих. На дорослій перевірці ви записуєтеся на конкретний рівень і або складаєте його, або ні; результат не «перераховують» на нижчий рівень. Змішування цих двох таблиць — одне з найчастіших хибних уявлень про перевірку.

Звільнення потрібно довести документом

Звільнення не діє за заявою. Кожен із випадків пункту 7 прив'язаний до документа: до документа про освіту, до висновку лікаря за бланком додатка 3 або до документа, що посвідчує особу, з якого випливає вік. Установа або роботодавець оцінює документ, а не твердження.

Практичний порядок простий: спершу з'ясуйте, чи є у вас документ, що відповідає пункту 7 або пункту 13; якщо є — пред'явіть його; якщо немає — запис на перевірку відбувається у звичайному порядку. Запис, строки та державне мито описані у статті Запис і плата за перевірку A2, а подати заяву й отримати результат можна на порталі державних послуг latvija.gov.lv.

Ще одна річ, яку не варто плутати: звільнення від перевірки і звільнення від державного мита — це дві різні речі. Мито, наприклад, не сплачують громадяни Латвії, латвійські негромадяни та громадяни Європейського Союзу, Європейської економічної зони і Швейцарії, а також особи зі статусом малозабезпеченої особи, пред'явивши відповідний документ, — але саме собою це не означає, що перевірку складати не потрібно. Окремо варто зазначити, що статус латвійського негромадянина (Latvijas nepilsonis) сам собою є постійним статусом, тому для цілей проживання перевірка володіння державною мовою для негромадян не є обов'язком.

Якщо жоден із цих випадків вас не стосується

Тоді залишається звичайний шлях: запис, чотири частини та 60 % з кожного вміння. З чого почати, описано у статті Перевірка володіння державною мовою A2 — що це таке, а часті запитання зібрані в розділі поширених запитань.

На цьому сайті всі чотири частини можна спробувати безкоштовно — завдання перевірки побудовані за структурою офіційної програми, з тим самим розподілом балів і тією самою межею у 60 % з кожного вміння, щоб ще до запису було зрозуміло, яке вміння поки що відстає.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Свій строк, свою правову підставу і те, яке звільнення чи який документ стосується саме вашого випадку, перевіряйте у першоджерелі — у чинній редакції правил № 157 — та в установі, яка розглядає вашу заяву.